Людина із порушеннями слуху

Якщо ви спілкуєтесь з людиною, яка користується послугами помічника-компаньйона чи, наприклад, перекладача жестової мови, звертайтесь особисто до людини, а не до супроводжуючого чи помічника. 

Щоб покликати людину з порушенням слуху, важливо спочатку привернути її увагу. Якщо вона стоїть до вас спиною, коректно доторкніться до неї в області від плеча до ліктя. Це комфортний спосіб, що дозволяє людині вас помітити. Можна також зробити легкий помах рукою, щоб привернути увагу, якщо людина вас бачить.

Між собою люди з порушенням слуху можуть кликати один одного, коли стукають ногою по підлозі, створюючи вібрацію, яку можна відчути, або вмикають і вимикають світло, наприклад, на великих заходах, коли потрібно одночасно привернути увагу багатьох людей.

Варто уникати прямих питань про ступінь втрати слуху, оскільки це може бути делікатною темою. У кожної людини порушення слуху можуть бути різні. Є люди, які чують, але погано — їм зручніше отримувати інформацію письмово, а не усно. Дехто, навіть маючи втрату слуху, може спілкуватися по телефону. Хтось використовує спеціальні програми для озвучення тексту або ж спілкується жестовою мовою.

Тому краще спитати: «Як вам зручно спілкуватися: письмово, за допомогою перекладача жестової мови, в аудіоформаті чи іншим способом?» Такий підхід дає людині можливість обрати найбільш комфортний для неї варіант, не заглиблюючись у подробиці про слухові можливості.

Існують також інноваційні технології, які можуть допомогти у спілкуванні, наприклад, системи автоматичного титрування чи мобільні додатки, які перетворюють мову на текст. Наприклад, щоб уникнути довгого процесу переписки, програма дозволяє швидко переводити мову в текст. Людина читає текст і може відповісти вам вербально, що значно прискорює комунікацію. Крім того, цей додаток дозволяє зберігати розмову, щоб людина могла пізніше перечитати її вдома або обговорити з кимось, якщо щось залишилося незрозумілим. 

Якщо вашого співрозмовника є труднощі з промовлянням слів, не поспішайте і дочекайтесь доки людина завершить думку. Не намагайтесь договорити за неї чи виправляти її фрази. 

Але якщо ви чогось не розумієте з розмови, не робіть вигляд, що вам усе ясно. Не бійтесь перепитати чи уточнити відповідь.

Не варто питати у людини, чи вона вміє писати або читати — такі питання можуть образити. Серед людей з порушенням слуху, як і серед чуючих, є різний рівень грамотності. Є багато грамотних людей з порушенням слуху, які чудово читають, пишуть і спілкуються, і їм образливо, коли їх безпідставно вважають «неграмотними».

Однак серед людей із порушенням слуху дійсно є ті, хто має обмеження у читанні чи письмі, що може бути пов’язано з різними обставинами, як-от загальний рівень освіти або дислексія чи дисграфія. Водночас більшість людей із порушенням слуху, які навчалися в спеціалізованих школах, зазвичай володіють жестовою мовою і вміють читати та писати. Як завжди, найкращий підхід — запитати: «Як ви комунікуєте? Чи потрібен вам перекладач? Чи допоможе титрувальна система? Чи зможемо ми говорити вербально за певних умов, як-от гарне освітлення чи чітка артикуляція?» Людина сама вкаже, який спосіб отримання інформації для неї є комфортним. Якщо потрібен перекладач жестової мови, це може бути її власний перекладач, ваш перекладач або послуга онлайн-перекладу через планшет чи смартфон. 

Варто уникати стереотипів, що порушення слуху пов’язане зі зниженим інтелектом. Глухота не впливає на інтелект — усе залежить від освіти та реабілітації людини. Так само хибним є уявлення, що люди з порушенням слуху не можуть займатися певними видами діяльності, як-от танцями. Насправді багато людей із порушенням слуху, навіть із діагнозом глухоти, успішно займаються танцями, орієнтуючись на візуальні чи тактильні сигнали, наприклад, ритм через вібрації.

Слуховий апарат не завжди означає, що людина володіє жестовою мовою або потребує підвищеного тону розмови. Рівень сприйняття звуків залежить від ступеня втрати слуху та типу апарату.

Інколи до вас все ж можуть звернутись із проханнями говорити гучніше. А деякі люди з порушеннями слуху можуть не знати жестової мови, але вміють читати по губах. Тоді вас можуть попросити артикулювати чіткіше. Не гучніше, а саме – чіткіше промовляти слова. Ба більше, крик інколи може нашкодити комунікації, адже він спотворює вираз обличчя, і людині може бути важко зчитати інформацію по губах. Міміка, вирази обличчя та рухи тіла є частиною жестової мови. Якщо співрозмовник відвернувся, варто на мить припинити говорити й зачекати, поки він знову поверне увагу до вас.

У шумному середовищі не варто автоматично підвищувати голос або говорити повільніше, якщо про це вас не попросили. Підвищення гучності зазвичай не допомагає компенсувати втрату слуху, а навіть може ускладнити розуміння. Найкраще знайти тихіше місце для розмови, щоб людині було легше вас чути. Важливо також забезпечити хороше освітлення, яке допоможе зчитувати артикуляцію та жести.

Запитати про досвід та стан людини можна без вказування на її порушення слуху. Наприклад, запитати те саме, що ви б запитали у людини без порушення. Не варто ставити під сумнів побутові можливості людини. Наприклад, не варто питати, чи можуть нечуючі люди керувати автівкою. Вони можуть.

Дотримуйтесь дистанції, що звична для розмови з будь-якою іншою людиною. Немає потреби підходити занадто близько, щоб не порушувати особистий простір, але також варто уникати спілкування з різних кутків кімнати.

При спілкуванні важливо підтримувати зоровий контакт — не відводити очі й не йти, перш ніж завершити комунікацію. Якщо людина звертається через онлайн-чат і вказує на своє порушення слуху, варто запропонувати письмове спілкування замість того, щоб припиняти чат без пояснень. 

Люди з порушенням слуху часто залишаються без інформації про повітряну тривогу, якщо відключають світло і сповіщення не працюють. Без технічних засобів вони не чують сигналу тривоги, як це можуть чуючі. Для них деякі громадські організації та об’єднання роблять переклади найважливіших подій і виступів державних осіб жестовою мовою або додають титри до виступів.

Некоректні фрази:

• «Який в тебе ступінь порушення слуху?» 
• «А ви хоч вмієте писати? Ви можете читати?» 
• «Він неграмотний»
• «А що, глухі можуть керувати автомобілем?»

* Наталія Кравцова, ГО «Всеукраїнська асоціація перекладачів жестової мови та людей з інвалідністю» 

*  Дар’я Герасимчук, радниця-уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації, виконавча директорка ГО «Відчуй»

* Тетяна Кривко (останній абзац)